Газове господарство
2.12 Поопераційний контроль якості
Контроль якості окремих видів виконаних робіт проводять:
1. Інженерно-технічний персонал будівництва.
2. Технічний нагляд замовника.
3. Авторський нагляд проектної організації.
4. Державний архітектурно-будівельний контроль.
5. Банківський контроль.
6. Державна сан інспекція.
7. Операційний контроль.
8. Техінспекція, лабораторії, геодезичний нашляд.
Операційний контроль – провірка виконаних будівельно-монтажних і спеціальних робіт по операціях з метою попередження та своєчасного усунення браку, недоробок Операційному контролю передує вхідний контроль. За спеціальним слідує прийомний контроль з оцінкою якості виконання бригадою будівельно-монтажних і спеціальних робіт.
Операційний контроль прокладається на майстрів та виробників, які здійснюють керівництво будівництвом. До операційного контролю залучаються будівельні лабораторії і геодезичні служби і спеціалісти, які контролюють окремі види робіт.
На кожному будівництві є журнал проведення робіт, який є певним документом, в якому відображається хід виконання будівельно-монтажних робіт, термін виконання та якість робіт. Записи в журналі проводить особа, яка відповідає за будівництво об’єкта (виконроб, майстер). В журналі є перелік скритих робіт. На кожен вид потайних робіт складається акт прийомки цих робіт, який підписується виконробом даної організації та інженером по тех.нагляду замовника.
В журналі є відомість прийомки потайних робіт, куди записують вас акти на потайні роботи від земляних робіт до покрівлі на зовнішніх і внутрішніх газових мережах.
По закінченню будівництва, журнал майстром передається в планово-виробничий відділ буд організації для послідовного його показу Державній комісії по прийомці об’єкта в експлуатацію.
2.13 Технологічна карта та її застосування
Дана технологічна карта поширюється на роботи по очисткі порожнини газопроводів.
Очистку порожнини газопроводів виконують по спеціальній інструкції і під наглядом комісії, яка складається з представників генерального підрядника, субпідрядних організацій, заказника та органів технадзору.
Спецінструкція складається заказником і будівельно-монтажною організацією і затверджується представником комісії.
Спецінструкція на очистку порожнини газопроводів має включати:
1. Способи і послідовність виконання робіт.
2. Методи і засоби виявлення та ліквідації несправностей.
3. Схема організації зв’язку.
4. Вимоги попарної, газової, технічної безпеки.
Очистку газопроводів дозволяють виконувати одним із даних способів:
1. Промивкою з пропусканням очисних поршнів.
2. Продувкою з пропусканням очисних поршнів.
3. Продувкою без пропусканням очисних поршнів.
Очистка порожнини підземного газопроводу повинна виконуватись після вкладання і записки. Після очистки на відкритих кінцях газопроводу потрібно встановити тимчасові заглушки, які дадуть змогу ділянці газопроводу не забруднюватися.
Продувка підземного газопроводу з пропусканням очисних поршнів повинна проводитися стисненим повітрям. В деяких випадках із затвердженням з газовою інспекцією продувку можуть виконувати природнім газом.
При продувці газопроводу природнім газом із нього попередньо має бути витіснено повітря. Газ із витісненим повітрям має подаватися із тиском не більше 0,2МПа. Витіснення повітря являється закінченим, якщо кисню в газі, який виходить із продув очного газопроводу складає не більше 2 %.Склад кисню повинен аналізуватися газоаналізатором.
Грошові і трудові затрати на очистку порожнини газопроводу встановлюється проектом конкретно для кожного газопроводу, включати місцеві умови і вибраного способу робіт по очисткі.
Основне обладнання для виконання робіт і витрата матеріалів встановлюється для кожного газопроводу окремо.
3. Експлуатаційна частина
3.1 Ремонт аварійної ділянки
Витікання газу які виявлені при буровому і шурфовому огляді газопроводів необхідно ремонтувати. Найпоширенішим методом руйнування газопроводу є руйнування стика і корозія труб. При розриві стиків газопровід ремонтується за допомогою наварки муфти, або вирізання або вварювання котушки.